Уряд хоче законодавчо закріпити, щоб НБУ друкував більше грошей. Чим це загрожує?

  • 21.07.2022

В урядовий законопроєкт №7429 про зміни до держбюджету-2022 внесли правку, що НБУ має продовжувати друк грошей, а купон за надруковані повертати у бюджет.

18 липня на розгляд Верховної Ради хотіли винести законопроєкт, одна з норм якого зобов’язує НБУ друкувати ще більше грошей і змушує його переказувати в бюджет отриманий дохід від облігацій.

Документ не розглянули, бо надто пізно надійшла таблиця з правками. Проте незабаром парламентарі до нього повернуться.

Ухвалення цієї норми може поставити під питання фінансову незалежність НБУ, співпрацю України з партнерами та євроінтеграційний рух.

Уряд таким чином намагається вберегти країну від шалених виплат на обслуговування взятих під час війни боргів. Однак ці намагання можуть підкосити фінансову стабільність у ці непрості часи.

Про це повідомив у Telegram перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

“…Дохід за державними цінними паперами, придбаними НБУ в емітента у період дії воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, перераховується Національним банком України у повному обсязі протягом 10 днів з виплати такого доходу”, – йдеться у поправці №1381, автором якої є нардеп від “Слуги народу” Олексій Кузнєцов.

За словами Железняка, поправка викличе невдоволення міжнародних партнерів.

Також нардеп зазначив, що про правку не повідомили профільний комітет.

“Є ризик, що потім нам прийдеться докапіталізовувати НБУ і шукати на це гроші (коли він враховує папери уряду по своїй методології)”, – написав Железняк.

За словами нардепа, на цьому тижні закон піде в зал.

Що сталося

16 липня парламентський комітет з питань бюджету розглянув законопроєкт, мета якого – “врегулювати відносини на ринку природного газу та теплопостачання під час війни”.

У першому читанні документ ухвалили 21 червня, а до другого читання депутати подали понад 1,4 тис правок. Одна з них зобов’язує НБУ “друкувати” значні обсяги гривні протягом найближчих 30 років.

Цю правку подав Олексій Кузнєцов (“Слуга народу”), член комітету з питань прав людини. ЕП намагалася зв’язатися з Кузнєцовим, але він не відповідав на дзвінки.

Співрозмовники ЕП в парламенті переконують, що ініціатором правки є Мінфін, який хотів через Кузнєцова швидко ухвалити необхідну норму, заховавши її в непрофільному законопроєкті.

Міністр фінансів Сергій Марченко на запит ЕП не відповів. За інформацією джерел ЕП, комітет погодив правку. Остаточне рішення депутати ухвалять 18 липня.

У чому суть правки

Правка зобов’язує Нацбанк переказувати до бюджету весь дохід, який він отримує за придбаними під час війни в уряду облігаціями. НБУ повинен буде переказувати ці кошти протягом десяти днів після отримання доходу.

Будь-які перекази від Нацбанку до уряду – його прибуток чи викуп ОВДП, – це грошова емісія. Оскільки термін обігу облігацій, які НБУ придбав під час воєнного стану, становить 30 років, то НБУ друкуватиме гроші три десятиліття.

Технічно дохід від облігацій має стати частиною прибутку НБУ, який і так іде в бюджет. Проте такі перекази Нацбанк здійснює раз на рік, після підготовки та погодження фінансової звітності.

Прибуток НБУ – це різниця між доходами та витратами, тому він не завжди дорівнюватиме доходам, які регулятор отримає від ОВДП. Крім того, перш ніж направити прибуток у бюджет, НБУ вираховує з нього відрахування до резервів.

Автор правки змушує Нацбанк виплачувати частину свого прибутку авансом, без віднімання від цієї суми витрат та відрахувань до резервів. Більше того, такі перекази НБУ буде змушений здійснювати навіть у збиткові роки.

До 18 липня НБУ придбав в уряду облігацій на 225 млрд грн, з яких за 120 млрд грн ставка дохідності становить 11% річних. Тобто лише за цими паперами щороку потрібно буде направляти уряду по 13,2 млрд грн.

За облігаціями, які з червня купує НБУ, діє плаваюча ставка. Розмір купонного платежу за ними дорівнює середньому розміру облікової ставки за 12 місяців до дати виплати доходу.

Тому точно підрахувати, скільки грошей за такими паперами щороку друкуватиме Нацбанк, неможливо, та й обсяги викупу облігацій будуть збільшуватися.

Ухвалення закону з цією правкою може призвести до того, що Нацбанку доведеться щороку “друкувати” десятки мільярдів гривень.

Що кажуть у Нацбанку

Офіційних коментарів щодо запропонованої норми НБУ не дає. 14 липня там почався “режим тиші” до оголошення рішення щодо облікової ставки. Протягом тижня регулятор утримується від коментарів, які стосуються цієї теми.

Неофіційно високопосадовці Нацбанку стверджують, що правка робить регулятора підконтрольним уряду, бо вона є інструментом примусу до прихованої емісії.

Також правка порушує норми закону “Про Національний банк” щодо відрахувань НБУ до резервів та його операційної незалежності.

“Масштабне фінансування державного сектору Національним банком і підрив його операційної та фінансової незалежності може значно подовжити або навіть стати на заваді приєднанню України до Європейського Союзу.

Стаття 21 договору про ЄС забороняє національним центральним банкам фінансувати центральні уряди, регіональні, місцеві чи інші органи державної влади, інші органи, що регулюються публічним правом, або державні підприємства держав-членів”, – зазначає співрозмовник видання в НБУ.

У 2015 році українська влада в співпраці з МВФ напрацювала зміни до закону про Нацбанк, якими зобов’язалася не допускати авансових переказів прибутку до бюджету та зберігати операційну незалежність НБУ.

Порушення цих домовленостей може зруйнувати довіру міжнародних партнерів до України в час, коли країна потребує її чи не найбільше. За даними джерел ЕП, згадану правку бюджетний комітет погодив без консультацій з НБУ.

Що кажуть депутати

Голова бюджетного комітету Юрій Арістов зазначив, що на цій правці наполягало Міністерство фінансів.

“Саме за ініціативи Мінфіну цю правку і внесли. Вони мотивували її тим, що Нацбанк викуповує ОВДП й отримуватиме за ними прибутки в майбутньому. Ця правка дозволить долучати до бюджету надлишкові доходи”, – заявив Арістов.

У комітеті розуміють, що такі зміни порушують незалежність Нацбанку і можуть негативно вплинути на фінансову стабільність та довіру до України з боку міжнародних партнерів.

“В умовах війни всі повноваження з управління бюджетом ми передали Мінфіну. Роль нашого комітету більше допоміжна. Якщо Мінфін наполягає на цій позиції, то комітет її підтримує”, – пояснив депутат.

Чому грошова емісія – це погано

Масштабний випуск центральним банком грошей – це найкоротший шлях до гіперінфляції.

Коли грошова маса зростає, а обсяги створених в економіці товарів та наданих послуг залишаються такими ж чи зменшуються, це призводить до знецінення грошей, тобто до інфляції.

Наслідки безконтрольної емісії українці відчували на початку 1990-х років, коли розмір річної інфляції сягав тисяч відсотків, а ціни в магазинах змінювалися по кілька разів на день.

Поки що надруковані Нацбанком гроші не впливають на економіку.

Гривня, яку НБУ випускає в обіг, абсорбується. Частина осідає в банках, які вкладають її в депозитні сертифікати. Переважна частина надрукованих гривень вилучається з обігу, коли НБУ продає золотовалютні резерви.

За словами голови НБУ Кирила Шевченка, у лютому-травні через продаж валюти НБУ абсорбував 70% надрукованої гривні. Проте обсяги резервів не безмежні, а разом з ними – і можливості НБУ підтримувати стабільний курс гривні.

“Вичерпання міжнародних резервів призводить до погіршення курсових та інфляційних очікувань, що генерує наступний виток попиту на валюту й імпортні товари.

У результаті дедалі більший обсяг гривневої ліквідності посилює попит на іноземну валюту через канали державних витрат та погіршення очікувань”, – писав Шевченко.

У довгостроковій перспективі великі обсяги друку грошей можуть підірвати довіру українців до гривні. Оскільки така емісія може тривати 30 років, то повернути довіру до національної валюти та зупинити її знецінення буде складно.

Чи можна обійтися без друку гривні

Після початку великої війни друк грошей був чи не єдиним способом уникнути колапсу державних фінансів. Доходи бюджету впали через зупинку низки підприємств, а видатки виросли, зокрема на утримання армії та закупівлю зброї.

Наразі розмір дефіциту держбюджету становить близько 5 млрд дол щомісяця. Перекрити цю діру зовнішніми запозиченнями на 100% не вдається.

Зважаючи на розмір дефіциту, уряд буде вимушений звертатися по допомогу до Нацбанку. При цьому обсяги емісії можна зменшити. Для цього Мінфіну потрібно підвищити ставки за ОВДП, які він щотижня продає на аукціонах.

Наразі ставки за ринковими ОВДП фіксовані: 9-11,5% річних. Як наслідок, попит на такий інструмент заощаджень незначний. 5 липня Мінфін залучив рекордно малу суму від продажу облігацій: лише 128 млн грн.

Коштів, які уряд отримує від продажу облігацій, не вистачає навіть для покриття видатків на виплату відсотків та погашення старих боргів, не кажучи про фінансування інших статей.

Підвищення ставок за ринковими ОВДП могло б залучити додаткові кошти інвесторів та покращити результати уряду із залучення боргу.

Це вже працює з облігаціями, які уряд залучає в іноземній валюті. Після зростання ставок на 0,5-0,8 в. п. уряд 12 липня залучив одразу 330 млн дол.

Мінфін пояснює своє небажання підвищувати ставки за гривневим боргом тим, що інвестиції в облігації – це “акт патріотизму, а не можливість заробляти гроші”.